Содержание к диссертации
Введение
РОЗДІЛ 1. Теоретико-педагогічний аналіз підготовки вчителів початкових класів до економічного виховання школярів у системі післядипломної педагогічної освіти .13
1.1. Теоретичний аналіз проблеми економічного виховання школярів у наукових дослідженнях 13
1.2. Сутність поняття “готовність учителів початкових класів до економічного виховання молодших школярів” 40
1.3. Аналіз існуючого стану готовності учителів початкових класів до духовно-економічного виховання учнів 70
Висновки до першого розділу 92
РОЗДІЛ 2. Експериментальна перевірка моделі науково-методичного забезпечення цілеспрямованої підготовки учителів початкових класів до духовно економічного виховання молодших школярів у системі післядипломної педагогічної освіти 96
2.1. Концепція та дослідна модель підготовки вчителів до духовно-економічного виховання учнів у системі післядипломної педагогічної освіти 99
2.2. Експериментальна перевірка науково-методичного забезпечення підготовки вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання молодших школярів 120
2.3. Аналіз і узагальнення результатів дослідження 163
Висновки до другого розділу 185
Висновки 187
Додатки 190
Список використаних джерел 279
- Сутність поняття “готовність учителів початкових класів до економічного виховання молодших школярів”
- Аналіз існуючого стану готовності учителів початкових класів до духовно-економічного виховання учнів
- Експериментальна перевірка науково-методичного забезпечення підготовки вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання молодших школярів
- Аналіз і узагальнення результатів дослідження
Введение к работе
Актуальність теми. Нові економічні умови, високі вимоги до інтелектуального, духовного і професійного розвитку вчителя вимагають від нього постійного оновлення знань, підвищення педагогічної майстерності, набуття досвіду економічного виховання на духовній основі. Оперативно відреагувати на нагальні потреби суспільства покликана система післядипломної педагогічної освіти, яка значною мірою допомагає вчителям долати труднощі в розв’язанні проблем економічного виховання учнів взагалі й молодших школярів зокрема в нових умовах ринкової економічної дійсності. Однак існуюча практика підвищення кваліфікації вчителів один раз на п’ять років унеможливлює оперативне оновлення професійних знань відповідно до змін в економічній та духовній площині. Така практика, як зазначено в Державній програмі “Вчитель”, не відповідає запитам педагогів, не забезпечує варіативності змісту і форм професійного вдосконалення. У міжкурсовий період педагог початкової ланки залишається наодинці з неординарними ситуаціями, які є наслідком щоденних суспільних змін, конфліктів економічної реальності. Виникає потреба пошуку нового науково-методичного забезпечення безперервної підготовки вчителів початкових класів до економічного виховання не тільки в курсовий, а й міжкурсовий період у закладах післядипломної педагогічної освіти. Для цього існує певна законодавча база: Закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку освіти України, Державна національна програма “Освіта. Україна ХХІ століття” та ін.
Останнім часом з урахуванням змін у світовому освітньому просторі дослідники спрямували свої зусилля на пошук шляхів удосконалення професійної підготовки вчителів. Всебічно висвітлено ці проблеми сьогодення в працях Л. Даниленко, В. Олійника, Л. Пуховської, В. Семиченко, Т. Сущенко, О. Чернишова, О. Шиян та ін.
Проблему професійної підготовки вчителів всебічно висвітлено у працях О. Абдулліної, Є. Барбіної, Н. Волкової, В. Гриньової, М. Євтуха, Л. Кондрашової, Н. Кузьміної, С. Сисоєвої, В. Сластьоніна та ін. Шляхи формування професійної готовності до педагогічної діяльності досліджено В. Бочелюком, Л. Григоренко, Л. Кадченко, В. Мельник, О. Мороз, Г. Шевченко та ін.; готовність педагога до різних видів педагогічної діяльності розглянуто А. Капською, Г. Кіт, А. Ліненко, О. Пєхотою, Л. Романішиною, Г. Троцко та ін.; питання підвищення кваліфікації вчителів – О. Ануфрієвою, С. Гончаренком, Г. Даниловою, Г. Дмитренком, І. Зязюном, Н. Ничкало та ін. На гуманістичну спрямованість діяльності педагогів вказують у своїх працях Ш. Амонашвілі, І. Бех, Н. Протасова, О. Савченко, О. Сухомлинська, А. Сущенко та ін.
Загальнопедагогічні засади формування економічних знань особистості обґрунтовано А. Амендом, І. Сасовою, Б. Шемякіним та іншими. Специфічну функцію педагога з формування “раціонально-емоційних духовних якостей” у школярів визначили С. Бадмаєва, Д. Березовська, В. Попов, а взаємозв’язок економічного й морального виховання школярів досліджено Н. Тарарухіною. З’ясовано, що український педагогічний досвід потребує глибокого осучаснення для того, щоб він яскраво відображав елементи духовної та матеріальної культури сьогодення (О. Будник).
Заслуговує на увагу внесок О. Шпака в теорію економічного виховання та освіти, який розробив наукові основи безперервної освіти вчителів і перепідготовки педагогічних кадрів. Дидактичні засади розвитку економічних знань вчителя в системі післядипломної освіти висвітлено Т. Трачук.
Аналіз наукових праць з означеної проблеми свідчить, що ґрунтовно досліджено тільки теоретичні засади підготовки вчителів до економічного виховання молодших школярів, але не знайшло свого відображення обґрунтування нового змісту й організації пролонгованої п’ятирічної підготовки вчителів початкових класів до такої виховної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти. Бракує наукових праць, пов’язаних з розробкою цілісного науково-методичного забезпечення поєднання економічного й духовного виховання, що стало причиною наявності суперечностей між:
потребою держави в економічно компетентних учителях та відсутністю науково обґрунтованої технології їх професійної підготовки;
усвідомленням необхідності розвитку духовно-економічних якостей учнів та непідготовленістю вчителів початкових класів до здійснення цього процесу на духовних засадах;
необхідністю в постійному пролонгованому оновленні економічних знань і практикою перепідготовки педагогічних кадрів один раз на п’ять років;
бажанням учителів розвивати педагогічну майстерність духовно-економічного виховання й відсутністю науково-методичного забезпечення відповідної підготовки в системі післядипломної педагогічної освіти.
Зазначене коло проблем зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: “Підготовка учителів початкових класів до економічного виховання школярів у системі післядипломної педагогічної освіти”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою плану наукової роботи Комунального закладу “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” Запорізької обласної ради (КЗ “ЗОІППО” ЗОР), виконувалась у межах комплексної теми кафедри педагогічної майстерності “Педагогічний післядипломний процес як феномен творчості”. Тема дисертації затверджена вченою радою КЗ “ЗОІППО” ЗОР 13 червня 2006 р. (протокол № 2) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 9 від 27 листопада 2007 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити науково-методичне забезпечення цілеспрямованої підготовки вчителів початкових класів до економічного виховання молодших школярів на духовних засадах у системі післядипломної педагогічної освіти.
Завдання дослідження:
1) здійснити теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми підготовки вчителів початкових класів до економічного виховання школярів у системі післядипломної педагогічної освіти;
2) визначити стан готовності вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання учнів;
3) розробити концепцію та дослідну модель науково-методичного забезпечення пролонгованої п’ятирічної підготовки вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання школярів у системі післядипломної педагогічної освіти;
4) обґрунтувати та експериментально перевірити модель науково-методичного забезпечення цілеспрямованої пролонгованої п’ятирічної підготовки вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання учнів у системі післядипломної педагогічної освіти в курсовий та міжкурсовий періоди;
5) розробити методичні рекомендації для викладачів системи післядипломної освіти та вчителів початкових класів з духовно-економічного виховання.
Об’єкт дослідження – процес підготовки вчителів початкових класів до економічного виховання молодших школярів у системі післядипломної педагогічної освіти.
Предмет дослідження – науково-методичне забезпечення підготовки вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання молодших школярів у системі післядипломної педагогічної освіти.
Гіпотеза дослідження: успішній підготовці вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання школярів у системі післядипломної педагогічної освіти сприяють:
наукове обґрунтування концепції та моделі пролонгованої п’ятирічної підготовки педагогів до духовно-економічного виховання школярів у системі післядипломної педагогічної освіти в курсовий і міжкурсовий періоди;
розробка науково-методичного забезпечення цілеспрямованої підготовки вчителів до економічного виховання на основі органічної єдності з духовним;
впровадження спеціального предмета “Початки економіки”, спрямованого на духовно-економічне виховання молодших школярів.
Провідна ідея концепції полягає в тому, що підготовка вчителів до економічного виховання молодших школярів є пролонгованим багаторівневим процесом, який відбувається в курсовий та міжкурсовий періоди і ґрунтується на органічній єдності економічного й духовного виховання. Концепція стверджує, що економічні знання у відриві від духовних цінностей призводять до кризових явищ у соціальній, економічній та духовній сферах людства. Тому нагальним є формування готовності вчителя до нових професійних дій, які сприяють підготовці учнів до життя в сучасному соціумі.
Орієнтиром удосконалення післядипломної освіти стає зміна традиційної ролі вчителя на роль дослідника, який творчо підходить до збагачення економічних знань духовним змістом, вміє відстежувати, корегувати результати своєї діяльності.
Методологічну основу дослідження становлять: наукові теорії пізнання, діалектичний, системний, гуманістичний, особистісно орієнтований підходи до формування особистості; положення про взаємозв’язок соціально-економічних змін та оновлення змісту економічного виховання; філософські положення про духовність, про провідну роль діяльності у формуванні особистості, про методологічні основи економічної освіти й виховання, принцип єдності теорії та практики. Вихідні концептуальні положення ґрунтуються на положеннях Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, засадах Національної доктрини розвитку освіти України, Державної національної програми “Освіта. Україна ХХІ століття”, Державної програми “Вчитель”.
Методи дослідження: теоретичні: ретроспективний аналіз наукової літератури, нормативної документації для порівняння поглядів на досліджувану проблему, визначення понятійного апарату, гіпотези, розробки концепції дослідження; метод теоретичного моделювання для побудови моделей пролонгованої п’ятирічної підготовки вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання школярів у системі післядипломної педагогічної освіти та її науково-методичного забезпечення; емпіричні: аналіз письмових і творчих робіт, спостереження, опитування, бесіди, анкетування, комплекс діагностик, узагальнення самооцінювання та незалежних експертних оцінок для вивчення стану досліджуваної проблеми, результатів діяльності вчителів, їхньої готовності до виховної роботи; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний) для апробації розробленого науково-методичного забезпечення; математичні й статистичні методи: методи статистичного аналізу для з’ясування стану готовності вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання; описова, параметрична й непараметрична статистика, аналіз таблиць сполученості ознак, дисперсійний аналіз для встановлення кількісних залежностей між явищами, кількісний та якісний аналіз для оцінки ефективності запропонованого науково-методичного забезпечення.
Експериментальна база дослідження. Експериментальне дослідження проводилось на базі Комунальних закладів “ЗОІППО” ЗОР, “Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти” (ХОНМІБО), “Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти” (ДОІППО), Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського (ПОІППО), Вінницького (ВОІПОПП), Івано-Франківського (ІФОІПОПП), Черкаського (ЧОІПОПП) обласних інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників. Експериментальною роботою були охоплені 495 учителів початкових класів, 840 учнів початкових класів, 276 батьків.
Наукова новизна й теоретична значущість результатів дослідження:
вперше визначено сутність понять “духовно-економічне виховання молодших школярів”, “готовність учителів початкових класів до духовно-економічного виховання молодших школярів”; розроблено й науково обґрунтовано цілісну концепцію, технологію п’ятирічної пролонгованої підготовки вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання школярів у системі післядипломної педагогічної освіти та її науково-методичне забезпечення;
уточнено критерії готовності учителів початкових класів до економічного виховання молодших школярів; розширено уявлення про особливості органічного поєднання курсової та міжкурсової підготовки вчителів початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти;
набули подальшого розвитку наукові положення про організацію професійної підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти до економічної освіти.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено й упроваджено цілісне навчально-методичне забезпечення пролонгованої п’ятирічної підготовки вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання молодших школярів у системі післядипломної педагогічної освіти, успішність яких доведена ефективним поєднанням науково обґрунтованих програм, навчальних планів підготовки, навчально-методичних матеріалів до семінару викладачів “Технологія підготовки вчителів до духовно-економічного виховання молодших школярів”, навчально-методичного комплексу з духовно-економічного виховання учнів і спеціально розроблених посібників для вчителів “Початки економіки” (рекомендовано та схвалено Міністерством освіти і науки України) тощо. Матеріали триденного тренінгу, семінарів, творчих груп, майстер-класів, Школи педагогічної майстерності будуть корисними для формування готовності до духовно-економічного виховання вихователів груп продовженого дня, для професійної підготовки студентів педагогічних вищих навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації.
Особистий внесок автора. У праці, що написана в співавторстві (“Книга для читання з економіки для учнів першого класу”), автором розкрито механізми поєднання економічного й духовного виховання в процесі викладання курсу за вибором з економіки “Початки економіки”.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення, результати дослідження обговорювалися на конференціях міжнародного рівня: “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (м. Луганськ, 2004), “Економічна освіта: проблеми і перспективи” (м. Черкаси, 2005), “Формування цінностей сучасної особистості” (м. Дрогобич, 2007), “Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (м. Ялта, 2007); всеукраїнського рівня: на науково-практичних конференціях “Становлення якісного освітнього середовища як об’єкт педагогічного дослідження” (м. Херсон, 2006), “Викладання основ православної культури в освітньому закладі: наукові засади і шляхи реалізації” (м. Запоріжжя, 2006), “Особливості управління сільською школою на сучасному етапі розвитку суспільства” (м. Запоріжжя, 2007), “Менеджмент і дидактичний процес у післядипломній освіті” (м. Полтава, 2007), “Сучасна школа лідерства в освіті” (м. Полтава, 2007); на науково-практичній конференції “Соціально-педагогічні проблеми підготовки педагогічних кадрів для сільської школи” (м. Бердянськ, 2002); на науково-пошуковій конференції “Розвиток життєвої компетентності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі” (м. Запоріжжя, 2004), на науково-теоретичній конференції “Методологія соціального пізнання” (м. Запоріжжя, 2005); на семінарах завідуючих кабінетами географії та економіки інститутів післядипломної педагогічної освіти “Новітні технології розвиваючого навчання у шкільній географічній та економічній освіті в умовах 12-річного навчання” (м. Мелітополь, 2003), методистів з економіки ОІППО “Особливості вивчення економіки в умовах профілізації старшої школи” (м. Івано-Франківськ, 2007); на всеукраїнському конкурсі “Вчитель року – 2004”; на засіданнях кафедри педагогічної майстерності КЗ “ЗОІППО” ЗОР.
Результати дослідження використано у процесі проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів у КЗ “ЗОІППО” ЗОР, майстер-класів, тренінгів для слухачів Комунальних закладів “ЗОІППО” ЗОР, “Харківський ОНМІБО”, “Дніпропетровський ОІППО”, Вінницького, Івано-Франківського, Черкаського ОІПОПП, Полтавського ім. М.В. Остроградського ОІППО, Шкіл педагогічної майстерності для вчителів, керівників загальноосвітніх шкіл та завідуючих методичними кабінетами м. Запоріжжя, Запорізької області, безпосередньо в навчальних закладах м. Запоріжжя.
Програма та навчально-методичне забезпечення підготовки вчителів до духовно-економічного виховання школярів упроваджені в Комунальних закладах “ЗОІППО” ЗОР (довідка № 193 від 25.04.2008 р.), “Харківський ОНМІБО” (довідка № 529 від 25.04.2008 р.), “Дніпропетровський ОІППО” (довідка № 358 від 05.05.2008 р.), Полтавському ім. М.В. Остроградського ОІППО (довідка № 534 від 25.04.2008 р.), Івано-Франківському (довідка № 01/186 від 05.05.2008 р.), Вінницькому (довідка № 284 від 24.04.2008 р.), Черкаському ОІПОПП (довідка № 01-06/104 від 05.05.2008 р.), у Жовтневому районному відділі освіти Запорізької міської ради (довідка № 01-15/012-503 від 23.04.2008 р.).
Публікації. Основні ідеї, положення, висновки представлено у 28 працях, з них 8 навчальних та навчально-методичних посібників (7 одноосібних), 2 програми, 16 одноосібних статей у наукових фахових виданнях, 1 стаття і 1 теза в матеріалах конференцій загальним обсягом 74,99 друкованого авторського аркуша.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (367 найменувань). Загальний обсяг дисертації – 315 сторінок, основного тексту – 189 сторінок. Робота містить 8 таблиць та 3 рисунки на 7 сторінках.
Сутність поняття “готовність учителів початкових класів до економічного виховання молодших школярів”
Методи дослідження: теоретичні: ретроспективний аналіз наукової літератури, нормативної документації для порівняння поглядів на досліджу-вану проблему, визначення понятійного апарату, гіпотези, розробки концеп-ції дослідження; метод теоретичного моделювання для побудови моделей пролонгованої п ятирічної підготовки вчителів початкових класів до духов-но-економічного виховання школярів у системі післядипломної педагогічної освіти та її науково-методичного забезпечення; емпіричні: аналіз письмових і творчих робіт, спостереження, опитування, бесіди, анкетування, комплекс ді-агностик, узагальнення самооцінювання та незалежних експертних оцінок для вивчення стану досліджуваної проблеми, результатів діяльності вчителів, їхньої готовності до виховної роботи; педагогічний експеримент (констату-вальний та формувальний) для апробації розробленого науково-методичного забезпечення; математичні й статистичні методи: методи статистичного аналізу для з ясування стану готовності вчителів початкових класів до духо-вно-економічного виховання; описова, параметрична, непараметрична стати-стика, аналіз таблиць сполученості ознак, дисперсійний аналіз для встанов-лення кількісних залежностей між явищами, кількісний та якісний аналіз для оцінки ефективності запропонованого науково-методичного забезпечення.
Експериментальна база дослідження. Експериментальне досліджен-ня проводилось на базі Комунальних закладів “ЗОІППО” ЗОР, “Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти” (ХОНМІБО), “Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної осві-ти” (ДОІППО), Полтавського обласного інституту післядипломної педагогіч-ної освіти ім. М. В. Остроградського (ПОІППО), Вінницького (ВОІПОПП), Івано-Франківського (ІФОІПОПП), Черкаського (ЧОІПОПП) обласних інсти-тутів післядипломної освіти педагогічних працівників. Експериментальною роботою були охоплені 495 учителів початкових класів, 840 учнів початко-вих класів, 276 батьків.
Наукова новизна й теоретична значущість результатів досліджен-ня:
– вперше визначено сутність понять “духовно-економічне виховання молодших школярів”, “готовність учителів початкових класів до духовно-економічного виховання молодших школярів”; розроблено й науково обґрун-товано цілісну концепцію, технологію п ятирічної пролонгованої підготовки вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання школярів у системі післядипломної педагогічної освіти та її науково-методичне забезпе-чення;
– уточнено критерії готовності учителів початкових класів до еконо-мічного виховання молодших школярів; розширено уявлення про особливос-ті органічного поєднання курсової та міжкурсової підготовки вчителів почат-кових класів у системі післядипломної педагогічної освіти;
– набули подальшого розвитку наукові положення про організацію професійної підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної осві-ти до економічної освіти.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено й упрова-джено цілісне навчально-методичне забезпечення пролонгованої п ятирічної підготовки вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання молодших школярів у системі післядипломної педагогічної освіти, успіш-ність яких доведена ефективним поєднанням науково обґрунтованих про-грам, навчальних планів підготовки, навчально-методичних матеріалів до се-мінару викладачів “Технологія підготовки вчителів до духовно-економічного виховання молодших школярів”, навчально-методичного комплексу з духов-но-економічного виховання учнів і спеціально розроблених посібників для вчителів “Початки економіки” (рекомендовано та схвалено Міністерством освіти і науки України) тощо. Матеріали триденного тренінгу, семінарів, творчих груп, майстер-класів, Школи педагогічної майстерності будуть ко-рисними для формування готовності до духовно-економічного виховання ви-хователів груп продовженого дня, для професійної підготовки студентів пе-дагогічних вищих навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації.
Особистий внесок автора. У праці, що написана в співавторстві (“Книга для читання з економіки для учнів першого класу”), автором розкри-то механізми поєднання економічного й духовного виховання в процесі ви-кладання курсу за вибором з економіки “Початки економіки”.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні по-ложення, результати дослідження обговорювалися на конференціях міжна-родного рівня: “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і прак-тика” (м. Луганськ, 2004), “Економічна освіта: проблеми і перспективи” (м. Черкаси, 2005), “Формування цінностей сучасної особистості” (м. Дрогобич, 2007), “Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (м. Ялта, 2007); всеукраїнського рівня: на науково-практичних конференціях “Становлення якісного освітнього середовища як об єкт педагогічного дослідження” (м. Херсон, 2006), “Викладання основ православної культури в освітньому закладі: наукові засади і шляхи реаліза-ції” (м. Запоріжжя, 2006), “Особливості управління сільською школою на су-часному етапі розвитку суспільства” (м. Запоріжжя, 2007), “Менеджмент і дидактичний процес у післядипломній освіті” (м. Полтава, 2007), “Сучасна школа лідерства в освіті” (м. Полтава, 2007); на науково-практичній конфе-ренції “Соціально-педагогічні проблеми підготовки педагогічних кадрів для сільської школи” (м. Бердянськ, 2002); на науково-пошуковій конференції “Розвиток життєвої компетентності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі” (м. Запоріжжя, 2004), на науково-теоретичній конференції “Методо-логія соціального пізнання” (м. Запоріжжя, 2005); на семінарах завідуючих кабінетами географії та економіки інститутів післядипломної педагогічної освіти “Новітні технології розвиваючого навчання у шкільній географічній та економічній освіті в умовах 12-річного навчання” (м. Мелітополь, 2003), ме-тодистів з економіки ОІППО
Аналіз існуючого стану готовності учителів початкових класів до духовно-економічного виховання учнів
Значна частина абстрактних висловлювань педагогів в обох групах пов язана з міжособистісними відносинами. Типовими є: “Я хочу любити, але при цьому бути коханою”, “Я хочу зустріти людину своєї мрії”, “Мене дуже обмежує невизначеність”. Логічно припустити, що такий результат є відображенням особливостей системи соціальних відносин, у яких перебу-вають педагоги. Роз яснення знаходимо в В. Петровського, який зазначає, що центральна характеристика особистісних смислів – їх залежність від місця людини в системі суспільних відносин, соціальної ситуації розвит-ку [211, с. 359]. Особистісна позиція є інтеграцією особистісних смислів, у тому числі пов язаних із можливістю самореалізації.
За показником спрямованості дій на себе й на інших результати в ціло-му мало чим відрізнялися в обох групах педагогів.
Критерій “позитивна – негативна модальність висловлювання” засвід-чив незначні розбіжності між результатами груп KГ і ЕГ. Було виявлено, що негативні й позитивні висловлювання в обох групах переважно мають конк-ретний характер. Позитивні пов язані, головним чином, із соціальною роллю та статусом педагога й мають неконкретний характер: “Сіяти розумне, добре, вічне”, “Найбільше задоволення мені приносить спілкування з людьми”. У цілому висловлювання стосувалися задоволеності або незадоволеності влас-ною особистістю, колом спілкування, якістю своєї діяльності, усвідомленням стабільності свого статусу.
Щодо показника “демонстративність”, то виявилося, що таких вислов-лювань в обох групах близько 43%. Під демонстративними відповідями ми розуміємо такі, в яких випробовувані вживали дієслова “здаватися”, “вигля-дати”, “справляти враження” (“Я прагну здаватися людям більш розумною”); підкреслювали певні якості, що відрізняють опитуваного, на його думку, від навколишніх (“Я намагаюся одягатися модно”).
За критерієм “прагнення до успіху – уникання невдач” спостерігалася також приблизна рівність відсотків, зокрема 54% у групі KГ і 52% відповідей у групи ЕГ. Досить наочним було розуміння педагогами сутності успіху, його джерел і умов. Зокрема, як джерело успіху розглядали вчителі не себе, свої особистісні властивості, а випадок чи зовнішні обставини. У відповідях про-стежується постійне прагнення змінити себе або об єктивні умови, які найбі-льше перешкоджають успіху.
Виявлена незначна частка висловлювань учителів обох груп, у яких під успіхом розумілося будь-яке конкретне досягнення: “Я хочу стати професіо-налом”, “Хочу добре розумітись на людях”. Значна частина відповідей мала абстрактний характер: “Я прагну до особистісного самовдосконалення”, “Я докладу всіх зусиль до того, щоб реалізувати свої професійні плани”.
Педагоги обох груп схильні до абстрактного розуміння успіху, пов язували уявлення про нього із загальним поліпшенням життя. Побою-вання невдач мали досить конкретний опис. При цьому найбільше лякають думки про смерть, втрату здоров я, залежність від інших людей, зовнішніх обставин, фінансова залежність, страх самотності.
Важливим критерієм оцінювання отриманих результатів є певний соці-альний і особистісний інфантилізм. Відповіді педагогів указували на несфо-рмованість самоуправління, готовність підкоритися обставинам, які розгля-даються найчастіше як несприятливі: “Я живу на перехресті шляхів”. Педаго-ги продемонстрували тривогу за життя й благополуччя найближчих родичів: “Я переживаю за близьких мені людей”.
Відповіді респондентів обох груп відображали готовність жертвувати заради благополуччя близьких людей: “Я багато чим готова пожертвувати заради щастя своєї родини”, “Я готова пожертвувати заради тих, кого справді люблю”. Були названі й інші причини, не пов язані з особистою вигодою: “Я багато чим готова пожертвувати заради любові”.
У відповідях педагогів обох груп була виявлена позиція споживача, яка свідчить про формування нових соціальних цінностей: “Найбільше задово-лення мені дає споживання”, “Я не знаю, як можна заробити достатньо гро-шей для задоволення своїх нагальних потреб”.
Останнім критерієм оцінювання отриманих результатів було з ясування наявності в педагогів задумів і цілей. Виявлено, що випробовувані обох груп формують найближчі цілі й не будують довгострокових планів, або, на-впаки, мають далекі плани, які існують у формі мрії “Я живу сьогоденням”, “Я живу, одержуючи задоволення від самого факту свого існування”.
Таким чином, у групі педагогів обмаль висловлювань, пов язаних із самореалізацією через професію. Більшість з них свідчить про сприйняття обраної професії як необхідності, обумовленості.
Оцінюючи операційно-результативний компонент, ми виходили з того, що результативність діяльності вчителя з духовно-економічне виховання мо-лодших школярів можна визначити за допомогою самозвітів вчителів, мето-ду інтерв ю, ілюстрування, спеціального методичного комплексу, який є ва-лідним та надійним, відстежує зміни, які відбулися з дітьми.
До нього входили: оцінка ціннісної сфери за методикою “Найдорожче для людини – це...”, оцінка потреб за методиками “Квітка-семиквітка” І. Вітковської та “Чарівна паличка” [84], анкетування розуміння сутності економі-чних понять, визначення можливих вчинків, рівня моральної стійкості за ме-тодикою “Якщо б я був невидимим, то...” В. Сухомлинського [279, c. 264].
Виявилося, що частина школярів вивчала економіку за адаптованими американськими матеріалами, авторськими програмами вчителів початкової ланки. З огляду на їх вплив на виховання духовності в курсі викладання еко-номіки такі анкети аналізувалися окремо. З аналізу анкет четвертокласників з ясувалося, що отримані результати в цілому збігалися з положеннями, ві-домими в сучасній вітчизняній віковій психології [174; 191; 240].
Експериментальна перевірка науково-методичного забезпечення підготовки вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання молодших школярів
У міжкурсовий період педагоги працювали над завданням організувати духовно-економічне виховання в соціально-економічних умовах розвитку дитини, збагатити її духовним компонентом, особливо в родинному середо-вищі. Педагоги реалізовували отримані в курсовий та міжкурсовий період знання, вміння налагоджувати співпрацю з батьками. Пробудження мотивації в батьків до навчання дітей економіки та до вивчення економіки самими ба-тьками, впровадження розробленої тематики батьківських зборів з проблеми духовно-економічного виховання молодших школярів “Основи підвищення економічної грамотності батьків” та її методичне забезпечення стало почат-ком роботи. Слухачі відзначили дієвість цього підходу. У результаті плідної творчої співпраці такий методичний супровід був реалізований. Його засто-сування дозволило більшості батьків, за свідченнями вчителів, побачити еко-номіку у незвичному для них аспекті, зацікавитися нею, допомагати дітям відшукувати цікаву інформацію, впевнитися в необхідності вивчення пред-мета “Початки економіки” вже в початковій школі для соціалізації дітей, на-буття ними життєвої компетентності, для здійснення вчителями духовно-економічного виховання. Зв язок сім ї та школи переріс у партнерство бать-ків і педагогів.
Наступним кроком було закріплення теоретичних знань про визначен-ня задоволеності батьків навчально-виховним процесом. Мета викладача – скорегувати діяльність педагогів у процесі залучення батьків до відвідування уроків, створення матеріально-технічної бази викладання економіки, книж-кового фонду, виготовлення наочності, підготовки та проведення позаклас-них заходів. Для досягнення цієї мети слухачам запропоновано провести кон-сультації, організувати роботу батьківського клубу, на засіданнях якого ма-ють обговорюватися проблеми духовно-економічного виховання, психологі-чного стану дітей. Вчителі констатували, що в результаті реалізації набутих знань та вмінь на практиці вони змогли створити основу для духовного взає-мозв язку з батьками і дітьми, що сприяло духовно-економічному вихованню школярів. Дані анкетування (за А. Афанасьєвим) [84, с. 111], проведеного пе-дагогами, свідчили про задоволеність батьків життєдіяльністю освітнього за-кладу, відчуття ефективності виховання поведінкових, духовних, економіч-них якостей особистості в шкільному педагогічному процесі.
Отримані знання з моніторингових досліджень, методик визначення духовно-економічної обізнаності, діагностик розвитку потреб, цінностей, фо-рмування поведінки, методик відстеження задоволеності батьків навчально-виховним процесом, уміння застосовувати цей надійний інструментарій ста-ли у пригоді для відстеження змін, які відбувалися з дітьми їхнього і парале-льного класу, для порівняння результатів виховної діяльності, зокрема, духо-вно-економічного виховання.
6-й блок передбачав самостійну роботу, узагальнення педагогічного до-свіду у різних формах: відкритий урок, виховний захід, шкільне свято духов-но-економічного змісту, творчий звіт, реферат, виставка, творча робота вчи-теля, розв язування, конструювання проблемних ситуацій з ДЕВ для педаго-гів-початківців, відстеження, корегування вчителями результатів духовно-економічного виховання, власної виховної діяльності (на практичному рівні через презентацію прийомів, методів, результатів, системи роботи). На мето-дичному рівні вчителі взяли участь у педагогічних, методичних тижнях, чи-таннях з проблеми духовно-економічного виховання, в створенні відеомате-ріалів уроків, виховних заходів.
Спільними зусиллями батьків та вчителя були підготовлені та проведе-ні позакласні заходи: конкурс “Кращий знавець економіки”, свято “Дарові блага осені”, “Ресурси для виготовлення Колобка”, “Проблема вибору Кози-Дерези”, вистава “Нові лижі Ква” та інші.
Стало можливим виділити провідну педагогічну ідею досвіду вчителів, характеристику умов його розвитку, проаналізувати результативність роботи і перейти до підготовки методичних рекомендацій і розробок.
За результатами навчання педагогами Запорізької області були підго-товлені та опубліковані творчі роботи у журналі “Економіка в школах Украї-ни”, розроблено конспекти уроків до посібника “Книга для читання з еконо-міки для учнів 1 класу до курсу “Початки економіки”, виховних заходів, які вийдуть у видавництві “Прем єр” найближчим часом. Слід зазначити, що вчителі з інших областей, які навчалися за запропонованою програмою, та-кож презентували свої творчі розробки колегам у рамках роботи інститутів післядипломної педагогічної освіти. Декілька вчителів вирішили спробувати свої можливості в конкурсі “Вчитель року”.
Заключним етапом підготовки педагогів у системі післядипломної осві-ти (у рамках курсової підготовки, тренінгів, Школи педагогічної майстернос-ті, участі у семінарах, творчих групах протягом 2002–2007 рр.) стала презен-тація передового педагогічного досвіду, власних напрацювань вчителями у здійсненні міжпредметних зв язків з метою духовно-економічного виховання учнів початкової школи.
Відкриті заняття, уроки, позашкільні виховні заходи стали своєрідним звітом педагогів, свідченням ефективності обраних викладачами форм, мето-дів безперервної підготовки вчителів початкових класів до духовно-економічного виховання молодших школярів у системі післядипломної педа-гогічної освіти і, що найцінніше, довели його велику впливовість на свідо-мість, поведінку дітей, їх духовно-економічну обізнаність.
Отже, ми можемо зробити висновки щодо особливостей науково-методичного забезпечення підготовки вчителів початкових класів до еконо-мічного виховання молодших школярів, його моделі. Виявилось, що підгото-вку вчителів як умову ефективного духовно-економічного виховання доціль-но здійснювати цілеспрямовано протягом п яти років у курсовий та міжкур-совий періоди.
Для цілеспрямованої підготовки вчителів початкових класів до духов-но-економічного виховання молодших школярів у системі післядипломної педагогічної освіти, по-перше, було розроблено навчально-методичне забез-печення, яке містило концепцію духовно-економічного виховання, програми, технологію пролонгованої підготовки вчителів початкових класів до духов-но-економічного виховання, навчально-методичні матеріали тренінгу, посіб-ники для вчителів “Початки економіки”, навчальні посібники для учнів з економіки (1-й блок підготовки). По-друге, виникла необхідність у підготовці викладачів інститутів системи післядипломної освіти через триденні тренін-ги, семінари, інтерактивні лекції, лекції-презентації, які розкрили концепцію, технологію, методику підготовки вчителів, тематику самостійних творчих робіт (2-й блок підготовки).
Аналіз і узагальнення результатів дослідження
У групі КГ типовими висловлюваннями можна вважати: “Я хочу багато подорожувати світом”, “Мене дуже обмежують обставини”. Тільки близько 47% відповідей педагогів групи ЕГ можна кваліфікувати як конкретні, значна кількість висловлювань має досить абстрактний характер: “Я не знаю, що зі мною буде завтра, навіть сьогодні”, “Мене сильно обмежує очікування”.
У спрямованості дій на себе й на інших вчителі групи ЕГ демонстру-ють прийнятну гармонію між спрямованістю на себе й на інших (учнів або колег).
Аналіз висловлювань за критерієм “позитивна – негативна модальність висловлення” показав значну розбіжність між групами ЕГ і KГ, відповідно 80 і 57%. У цілому можна відзначити позитивне, оптимістичне ставлення до сві-ту вчителів групи ЕГ, що свідчить про їхню задоволеність існуючою дійсніс-тю й соціальним оточенням взагалі: “Найбільше задоволення мені дають моя робота, спілкування з людьми”. Це також побічно свідчить про задоволеність педагогів власною особистістю, колом спілкування, якістю виконання профе-сійних завдань, усвідомленням стабільності свого статусу.
За показником “демонстративність” виявилося, що “демонстративних” висловлювань досить багато в групі КГ (близько 40%). Під “демонстратив-ними” відповідями розуміємо такі, у яких вчителі вживали дієслова “здавати-ся”, “виглядати”, “справляти враження” (“Я прагну здаватися людям більш розумною”); підкреслювали певні якості, що відрізняють педагога, на його думку, від оточуючих (“Я намагаюся працювати краще”). “Демонстративні” відповіді ЕГ мали характер констатації якогось рівня свого розвитку, на наш погляд, об єктивного (“Я знаю, що я гарний фахівець”). Велика частина “де-монстративних” відповідей педагогів КГ мала абстрактний характер (“Я знаю собі ціну”, “Я домагаюся уваги до себе”).
За критерієм “прагнення до успіху – уникання невдач” простежується значна кількісна розбіжність: 40% у групі КГ і 61% відповідей у – ЕГ. Досить інформативним є те, що саме розуміють випробувані під успіхом, його дже-релами й умовами. Так, вчителі групи ЕГ як джерело успіху розглядають се-бе, свої особистісні властивості. У їхніх відповідях немає прагнення змінити себе або об єктивні умови, що перешкоджають успіху.
У групі КГ ситуація трохи інша. Вчителі цієї групи під успіхом розумі-ли яке-небудь конкретне досягнення: “Я не буду вагатися, якщо потрібно бу-де змінити місце роботи”, “Я знаю, що роблю свою справу набагато краще від інших”. Значна частина відповідей мала абстрактний характер: “Я прагну до особистісного самовдосконалення”, “Я докладу всіх зусиль до того, щоб реалізувати свої плани”.
Пов язування факту успіху з якимсь конкретним досягненням вказує на домінуючі стратегії подолання. Респонденти групи ЕГ схильні долати крити-чні ситуації на основі переосмислення свого досвіду, пошуку нових варіантів розв язання завдань, використання власних внутрішніх ресурсів, знань і умінь. Це підвищує їхню значущість для самих себе, тому й ситуація досяг-нення успіху пов язується ними з конкретними ресурсами.
Вчителі групи КГ більше схильні до абстрактного розуміння успіху, пов язування уявлень про нього із загальним поліпшенням оточення, умов життя. Ситуація успіху пов язувалась вчителями групи КГ, на відміну від вчителів групи ЕГ, виключно з власними успіхами, без урахування впливу оточення.
Показовим критерієм оцінювання отриманих результатів було з ясування наявності в педагогів задумів і цілей. Виявлені якісні розбіжності. Вчителі групи КГ порівняно з педагогами групи ЕГ визначають найближчі цілі і переважно не будують довгострокових планів: “Я живу сьогоденням”.
В групі ЕГ вчителі продемонстрували прагнення до цілей, що вимага-ють особистісних змін, професійного зростання й підвищення соціального статусу: “Я маю твердий намір позбутися запальності і дратівливості”, “Я мрію стати гарним фахівцем”, “Я маю твердий намір зайняти гідне місце в суспільстві”. Вчителі продемонстрували прагнення до набуття нових особис-тісних та інструментальних якостей (вольових, інтелектуальних, зокрема, ці-леспрямованість, успішність), розвитку загальних здібностей.
Отже, між двома групами в особливостях мотиваційної сфери існує суттєва відмінність. Педагоги групи ЕГ демонструють значно вищий рівень розвитку, що також є одним із важливих показників формувального ефекту.
Розглянемо ще один професійний компонент готовності вчителів до духовно-економічного виховання. Рівень сформованості соціально-психологічної установки на “альтруїзм – егоїзм” вивчався за допомогою методики О. Потьомкіної [306] (додаток Н, перший рядок табл. Н.31). Виявилося, що між групами КГ та ЕГ існує статистично вірогідна відмінність (рівень значу-щості більше ніж 99%). Причому рівень альтруїзму в групі ЕГ в цілому в ре-зультаті навчання став значно вищим, значимо нижче дисперсія, що є одним із надійніших показників формувального ефекту запропонованої системи підготовки.
Суттєво змінились показники, що характеризують особливості профе-сійної спрямованості вчителів (методика Є. Рогова [123; 246], додаток Н, 2–6 рядки табл. Н.31). Виявилося, що, по-перше, всі п ять видів спрямованості стали більш вираженими, відповідно набули в мотиваційній сфері педагогів великої ваги. По-друге, “мотивація схвалення” та “інтелігентність” у цілому перевищили величину 7 балів, що свідчить про те, що ці тенденції стали більш вираженими, а мотиви безпосередньо пов язані з гуманністю, духовні-стю людини. По-третє, між середніми арифметичними дисперсіями всіх п яти показників груп КГ та ЕГ має місце статистично достовірна відмін-ність. При цьому розкид в групі ЕГ став значущо нижчим, що доводить наяв-ність вираженого формувального ефекту (додаток Н).