Содержание к диссертации
Введение
Розділ 1. Огляд літератури 10
1.1. Українська чорно-ряба молочна порода та її генеалогічна структура 10
1.2. Особливості вагового та лінійного росту тварин різних генотипів 20
1.3. Молочна продуктивність корів 26
1.4. Відтворна здатність тварин 35
1.5. Тривалість продуктивного використання корів 43
Розділ 2. Матеріали і методи досліджень 47
Розділ 3. Результати власних досліджень 53
3.1. Динаміка росту живої маси корів у період їх вирощування 53
3.2. Жива маса та екстер єрно-конституційні особливості корів-первісток 75
3.3. Молочна продуктивність корів 94
3.3.1. Залежність молочної продуктивності корів від їх генотипу 95
3.3.2. Вплив матерів і батьків на формування молочної продуктивності дочок 101
3.3.3. Залежність молочної продуктивності від їх лінійної належності 112
3.3.4. Якісні показники молока корів різних генотипів 117
3.4. Відтворна здатність тварин 119
3.4.1. Вплив генотипу на відтворну здатність тварин 121
3.4.2. Вплив бугаїв-плідників та лінійної належності на відтворну здатність тварин 125
3.4.3. Вплив відтворної здатності корів на молочну продуктивність 135
3.5. Морфологічні та біохімічні показники крові тварин 148
3.6. Тривалість використання та причини вибуття корів 152
3.7. Консолідованість тварин різних генотипів за господарсько-корисними показниками 164
3.8. Економічна ефективність використання голштинської породи 170
Розділ 4. Аналіз і узагальнення результатів досліджень 173
Висновки 186
Пропозиції виробництву 190
Список використаних джерел 191
- Особливості вагового та лінійного росту тварин різних генотипів
- Тривалість продуктивного використання корів
- Залежність молочної продуктивності корів від їх генотипу
- Вплив бугаїв-плідників та лінійної належності на відтворну здатність тварин
Особливості вагового та лінійного росту тварин різних генотипів
Сучасні тварини поліського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи мали надій за першу лактацію 5787 кг молока жирністю 4,00 % з вмістом білка 3,09 % [79].
Західний внутрішньопородний тип за комлексом ознак екстер єру і продуктивності займає проміжне положення між двома вищевказаними типами. Він створений на основі місцевої чорно-рябої худоби, порід європейської селекції (голландська, німецька), дещо обмежений за кровністю голштинської породи. За будовою тіла тварини західного внутрішньопородного типу наближаються до центрально-східного, поступаючись йому за продуктивністю на 10–15 %. Надій на корову становить 5000–6000 кг молока з вмістом жиру – 3,9 % та білка – 3,3 % [48, 89, 217].
Основним шляхом створення масиву чорно-рябої худоби у західних областях був метод поглинального схрещування тварин білоголової української породи, яку розводили у зоні Полісся, і симентальської худоби, поширеної переважно у зоні Лісостепу України, з бугаями чорно-рябої породи в основному голландського типу. Це зумовило особливості цієї популяції, які відрізняють її від тварин, що розводять у традиційних зонах породи [332].
Використання голландських бугаїв сприяло створенню типу чорно-рябої худоби, більшої за живою масою порівняно з вихідною породою (на 8–10 %), дало можливість підвищити жирномолочність на 0,1–0,2 %, дещо поліпшити форму вим я та інтенсивність молоковіддачі. Поряд з цим, чорно-ряба худоба, яку розводять у зоні Полісся, зберегла високу плодючість, притаманну білоголовій українській породі. У результаті поглинального схрещування симентальської худоби з бугаями голландського походження в зоні Лісостепу України сформувався масив чорно-рябої породи з більшою живою масою, міцним кістяком і добре розвиненими м ясними формами. Для тварин, одержаних на основі сименталів, характерні нерівномірно розвинене вим я та схильність до захворювання на мастит. Продуктивність чорно-рябої худоби зазначеного типу в кращих стадах, як правило, не перевищувала 4000–4500 кг молока з вмістом жиру 3,7–3,9 %. Група чорно-рябої худоби, сформована методом чистопородного розведення з використанням різних екологічних відрідь (остфризького, голландського, датського), найбільше подібна до молочно-м ясного типу голландської породи. Тваринам цієї групи притаманні переваги і недоліки, характерні для голландської породи: молочна продуктивність на рівні 4500–5000 кг, підвищена жирномолочність (3,8–4,0 %), добрі відгодівельні і м ясні якості, проте недостатньо міцна конституція у значної частини поголів я, нерівномірно розвинене й слабо прикріплене вим я, слабкі зв язки кінцівок, м якість копитцевого рогу. Особливо чітко зазначені недоліки проявлялись в умовах молочних комплексів при утриманні корів на майданчиках з твердим покриттям. Будівництво високомеханізованих ферм та великих молочних комплексів, що знайшло поширення в 70-х роках у господарствах України, зумовило необхідність прискореного створення високопродуктивної чорно-рябої худоби з надоєм корів 6000–8000 кг молока за лактацію, придатних до використання в умовах сучасного машинного виробництва. Досягти таких показників продуктивності лише методами внутріпородної селекції важко. Більш радикальним методом є міжпородне схрещування, яке дає можливість використовувати комбінативну мінливість та шляхом цілеспрямованого добору тварин і з сприятливою поєднуваністю селекційних ознак сформувати у досить короткий термін бажаний тип молочної худоби. Таке завдання було поставлене у 1978 році. Поліпшуючою була визначена голштинська порода, яка вигідно відрізнялась від чорно-рябої худоби України високими надоями, величиною промірів, молочним типом будови тіла, добре розвиненим “машинним” вим ям, міцним кістяком [325].
Таким чином, результати численних досліджень переконують, що тварини західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи мають молочний тип будови тіла, міцну конституцію, вим я ванно- і чашоподібної форми, міцні кінцівки; жива маса дорослих корів – 600–650 кг, бугаїв – 850–1100 кг; вік першого отелення – 803–870 днів, сервіс-період – 45–100 днів [89, 301, 310, 312–314, 348, 355, 374–376]. Проте ці продуктивні ознаки худоби у кожному стаді проявляються по-різному. Необхідно встановити, як залежить від господарських умов ступінь реалізації генетичного потенціалу, визначити напрями селекційно-племінної роботи для кожного окремо взятого господарства з метою створення високопродуктивних стад у різних природно-кліматичних зонах розведення як внутрішньопородного типу зокрема, так і породи в цілому.
Групою науковців під керівництвом професора Й. З. Сірацького [189, 262, 264, 266, 267, 307, 320, 321] досить поглиблено, на високому науково-методичному рівні досліджені господарсько-корисні ознаки та біологічна особливість тварини західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. Дослідженнями [315] встановлено, що надій корів у провідних племінних заводах Львівської області (“Селекціонер”, “Правда”, “Радехівське”) становили в середньому за першу, третю та кращу лактацію відповідно 4587; 5234 та 5486 кг молока з вмістом жиру – 3,87; 3,93 і 3,90 %. Середня тривалість господарського використання корів у вищенаведених господарствах становила 2266,1 дня з коливаннями в залежності від генотипу тварин від 1499,0 до 2497,3 дні [317].
Для подальшого нарощування генетичного потенціалу продуктивних ознак чорно-рябої породи західноукраїнської популяції використовується голштинізована худоба європейського та північноамериканського походження. За свідченням Є. І. Федорович [306], молочна продуктивність голштинізованих корів голландської та німецької селекції в умовах племінного заводу “Правда” становила за вищу лактацію відповідно 7124 і 7229 кг молока з вмістом жиру 4,24 і 4,16 %.
Тривалість продуктивного використання корів
Аналіз середньодобових приростів корів-дочок різних бугаїв (табл. 3.9) показав, що у період їх вирощування від народження до 3-місячного віку найвищий приріст живої маси мали дочки бугая Джупiтера, а найнижчий – дочки Малиша. Останні поступалися за цим показником дочкам плідників Джупiтера на 223,8, М.Бруна – на 218,6, Бремлея – на 204,2, Манежа – на 203,6, В.П.В.Старбака – на 198,3, П.I.Сержанта – на 194,3 г при Р 0,001 у всіх випадках. За даний віковий період виявлена також вірогідна різниця між дочками інших плідників.
За період вирощування тварин від 3- до 6-місячного віку середньодобові Таблиця 3.9 Середньодобові прирости корів у період їх вирощування, одержаних від різних бугаїв, У період від 6- до 9-місячного віку середньодобові прирости тварин, одержаних від різних батьків, знаходилися в межах 653,7–1147,7 г. За цим показником дочки бугая В.П.В.Старбака поступалися дочкам П.I.Сержанта на 494,1, Селвiхара – на 428,3, Джупiтера – на 325,6, Вiлмоса – на 287,2 г при Р 0,001 у всіх випадках. Вірогідну різницю за середньодобовими приростами у зазначений віковий період встановлено і між дочками іншими бугаїв.
У період від 9 до 12 місяців середньодобові прирости найвищими були у дочок бугая П.I.Сержанта, а найменшими – дочки В.П.В.Старбака. Перші переважали за цим показником дочок бугаїв В.П.В.Старбака на 335,0 (Р 0,001), Д.Бронка – на 207,6 (Р 0,001), Селвiхара – на 198,2 (Р 0,001), М.Амадейоса – на 177,0 (Р 0,001), Л.Брiтеска – на 137,0 (Р 0,01) і Д.Капрiса – на 101,6 г (Р 0,01). За вказаним показником спостерігалася вірогідна різниця також між дочками інших бугаїв.
Найвищими середньодобовими приростами у період від 12- до 15-місячного віку характеризувалися дочки бугая Д.Капрiса. За цим показником вони переважали дочок Селвiхара на 304,5, В.П.В.Старбака – на 249,5, К.Фiделiтi – на 233,4, М.Амадейоса – на 200,1, Мандарiна – на 187,0, Бремлея – на 177,7 і Красена – на 162,9 г при Р 0,001 у всіх випадках. Встановлена також значна різниця за середньодобовими приростами і між дочками інших бугаїв-плідників.
За період від 15- до 18-місячного віку найвищий середньодобовий приріст спостерігався у дочок бугая Трiстана, а найменшими – у дочок П.I.Сержанта. Дочки останнього за цим показником поступалися ровесницям, народженим від бугая Трiстана, на 267,8 (Р 0,01), В.П.В.Старбака – на 251,6 (Р 0,001), Мандарiна – на 223,4 (Р 0,01), К.Фiделiтi – на 214,9 (Р 0,01), М.Бруна – на 204,2 (Р 0,01) і Еталона – на 177,7 г (Р 0,05). У названий віковий період спостерігалася також вірогідна різниця і між дочками інших плідників.
Середньодобові прирости у дочок різних плідників за період від народження до 18 місяців коливалися від 573,7 до 763,1 г. Найменші середньодобові прирости були у дочок В.П.В.Старбака. Вони поступалися за цим показником дочкам бугаїв Джупiтера, П.I.Сержанта, Селвiхара, Трiстана, Д.Капрiса, Банеллi і Д.Бронка відповідно на 189,4; 181,4; 175,4; 158,5; 156,9; 146,2 та 144,0 г при високодостовірній різниці (Р 0,001) у всіх випадках. За вказаний період спостерігалася вірогідна різниця і між дочками деяких інших бугаїв.
Відносна швидкість росту живої маси корів у період вирощування найвищою була у віці від народження до 3 місяців і знижувалася з віком (додаток Е). За період від народження до 3-місячного віку цей показник коливався від 96,9 до 112,4 %. За названим показником дочки бугая Джупiтера переважали ровесниць, які народилися від бугаїв: Бремлея, на 15,6 % (Р 0,001), Вiлмоса – на 12,2 (Р 0,01), Трiстана і Банеллi – на 10,8 (Р 0,05), Селвiхара – на 9,9 (Р 0,05) та Мандарiна – на 9,3 % (Р 0,05). Встановлена також достовірна різниця і між дочками інших плідників.
Найвища відносна швидкість росту живої маси у період від 3- до 6-місячного віку спостерігалася у дочок бугая М.Бруна, а найнижча – у дочок плідника Л.Брiтеска. Різниця між ними за цим показником становила 12,1 % (Р 0,001), а між дочками М.Бруна і М.Амадейоса – 10,0, М.Бруна і К.Фiделiтi – 9,4, М.Бруна і Манежа – 9,1, М.Бруна і В.П.В.Старбака – 8,6 та М.Бруна і Малиша – 8,2 % при Р 0,001 у всіх випадках. За відносною швидкістю росту вірогідна різниця встановлена також і між дочками інших плідників.
У період від 6- до 9-місячного віку найвищою відносною швидкістю росту характеризувалися дочки бугая П.I.Сержанта, а найнижчою – М.Бруна, різниця між якими становила 16,1 % (Р 0,001). Встановлена також вірогідна різниця і між дочками інших бугаїв.
У період від 9- до 12-місячного віку відносна швидкість росту живої маси дочок різних бугаїв знаходилася в межах 17,0–24,4 %. Найвищим цей показник був у дочок плідника П.I.Сержанта. Вони переважали ровесниць, народжених від бугаїв Вiлмоса і Джупiтера на 7,4 (Р 0,001), Трiстана – на 7,0 (Р 0,01), Банеллi – на 6,9 (Р 0,01), Мандарiна – на 5,8 (Р 0,01), В.П.В.Старбака – на 5,7 (Р 0,01), Еталона – на 5,2 (Р 0,01) та Д.Капрiса і Бремлея – на 5,1 % (Р 0,05). За вищеназваним показником встановлена достовірна різниця і між дочками інших бугаїв.
Найвища відносна швидкість росту живої маси у 12–15 місяців спостерігалася у дочок бугая Д.Капрiса. Вони переважали дочок бугаїв Селвiхара на 9,7 (Р 0,001), Вiлмоса і Мандарiна – на 5,3 (Р 0,001), М.Амадейоса – на 4,7 (Р 0,001), Джупiтера – на 4,4 (Р 0,05) та П.I.Сержанта і К.Фiделiтi – на 4,3 % (Р 0,05). У цьому віковому періоді між дочками інших бугаїв також виявлена вірогідна різниця.
У період від 15- до 18-місячного віку найменша відносна швидкість росту живої маси спостерігалася у дочок бугая П.I.Сержанта. Вони поступалися за цим показником дочкам Трiстана на 6,8 (Р 0,001), Л.Брiтеска – на 6,4 (Р 0,001), Д.Капрiса 401393 – на 6,1 (Р 0,001), Баритон – на 5,0 (Р 0,001), Красена і Бремлея – на 4,7 % (Р 0,001). За вказаним показником встановлена вірогідна різниця і між дочками інших бугаїв.
Відносна швидкість росту живої маси за період від народження до 18 місяців у дочок різних плідників коливалися від 170,6 до 175,7 %. Найбільшою вона була у дочок П.I.Сержанта. Вони переважали за цим показником дочок Бремлея на 5,1, Малиша – на 4,6, Манежа – на 4,4, В.П.В.Старбака і Еталона – на 4,3 % при Р 0,001 у всіх випадках. За вказаний період між дочками інших плідників спостерігається вірогідна різниця.
Залежність молочної продуктивності корів від їх генотипу
Корови-первістки досліджуваних ліній характеризувалися також різними індексами будови тіла. Найменшим індексом високоногості відзначалися корови лінії Валіанта, які поступалися тваринам ліній Кавалера на 2,9 (Р 0,01), Елевейшна – на 2,7 (Р 0,001), Старбака – на 2,4 (Р 0,001) і С.Т.Рокіта – на 1,8 % (Р 0,001). Найвищі індекси формату і масивності виявилися у корів лінії Белла, а індекс збитості – у тварин лінії Чіфа. Порівняно з тваринами інших ліній вищі показники тазо-грудного індексу та індексу глибокогрудості спостерігалися у первісток лінії Валіанта, грудного індексу – у тварин лінії Кавалера, індексу округлості ребер і костистості – у первісток лінії Белла.
Нами встановлено, що корови-первістки різних ліній відрізнялися між собою і за спеціальними екстер єрно-конституційними індексами. Так, індекс вираженості типу коливався незначно і був найвищим у корів ліній Чіфа і Кавалера. За індексом щільності тіла та масо-метричним коефіцієнтом вищі показники спостерігалися у корів ліній Валіанта і Хановера. Найвищий індекс ейрисомії-лептосомії спостерігався у корів лінії Валіанта. Вони за цим індексом переважали ровесниць ліній Кавалера на 9,4 (Р 0,01), Старбака – на 8,8 (Р 0,001), Чіфа – на 7,7 (Р 0,01), Белла – на 6,7 (Р 0,01) та Елевейшна – на 6,4 % (Р 0,05). Екстер єрно-конституційний індекс найвищим був у корів ліній Хановера і Валіанта – 1,51 %. За названим індексом первістки ліній Елевейшна, Белла і Чіфа поступалися ровесницям вищеназваних ліній відповідно на 0,20; 0,17 та 0,15 % при Р 0,001 у всіх випадках. Вірогідна різниця за спеціальними екстер єрно-конституційними індексами виявлена також і між первістками деяких інших ліній.
Порівняльний аналіз живої маси і промірів статей тіла корів-первісток різних ліній з параметрами бажаного типу вказує, що тварини ліній С.Т.Рокіта, Елевейшна, Белла і Чіфа характеризувалися найменшою відповідністю з бажаними параметрами (додаток К). Так, жива маса первісток названих ліній була нижчою від параметрів бажаного типу відповідно на 72,6; 71,7; 69,8 і 55,3 кг (Р 0,001). Висота в холці порівняно з параметрами бажаного типу була найнижчою у тварин ліній С.Т.Рокіта на 4,5 (Р 0,001), Белла – на 3,6 (Р 0,001), Елевейшна – на 1,0 см (Р 0,01); глибиною грудей – відповідно на 2,8; 2,6 і 2,2 см при Р 0,001 у всіх випадках. Вірогідна перевага параметрів бажаного типу спостерігалася за глибиною і шириною грудей у тварин лінії Валіанта – на 1,6 (Р 0,01), шириною грудей – у тварин ліній С.Т.Рокіта, Валіанта, Белла і Чіфа – відповідно на 2,8 (Р 0,001), 1,6 (Р 0,01), 1,3 і 1,3 (Р 0,01), за шириною в клубах – у первісток лінії Старбака – на 1,3 (Р 0,01), за косою довжиною тулуба – у корів ліній Чіфа, С.Т.Рокіта, Старбака і Белла – відповідно на 4,3 (Р 0,001), 3,9 (Р 0,001); 1,9 (Р 0,01) і 1,5 см (Р 0,05). Вірогідно нижчими промірами обхвату грудей за лопатками за параметри бажаного типу характеризувалися тварини лінії С.Т.Рокіта – на 6,1, Кавалера – на 4,3, Старбака і Елевейшна – на 4,2, Чіфа – на 3,6 та Белла – 3,2 см, а за обхватом п ястка – корови лінії Чіфа – на 0,8, Старбака – на 0,7, С.Т.Рокіта – 0,5 та Елевейшна – на 0,3 см при Р 0,001 у всіх випадках.
Отже, за основними промірами статей тіла кращою відповідністю параметрам бажаного типу відзначалися первістки ліній Хановера, Кавалера, Валіанта і Старбака. Індекси будови тіла та спеціальні екстер єрно-конституційні індекси корів-первісток різних ліній підтверджують, що тварини української чорно-рябої молочної породи мають виражений молочний тип.
Результати дисперсійного аналізу показали вірогідний вплив лінійної належності на живу масу та екстер єрно-конституційні особливості корів (табл. 3.23). Найвищою частка впливу лінії була на живу масу первісток і становила 29,32 %. Частка впливу лінії на проміри статей тіла знаходилася в межах 1,30–14,63, на індекси будови тіла – в межах 0,05–15,13 і на спеціальні індекси – в межах 0,60–25,57 %. Не встановлено вірогідного впливу лінійної належності тварин на індекс вираженості типу (0,60 %).
За повідомленнями Л. В. Ференц [319] корови-первістки різних генотипів, ліній і дочок різних батьків вірогідно відрізнялися між собою за промірами статей та індексами будови тіла. Із збільшенням частки крові голштинів чітко простежувалося збільшення висоти в холці, глибини грудей, косої довжини тулуба і обхвату п ястка. Підвищення частки спадковості голштинської породи в генотипі тварин української чорно-рябої молочної породи призводить до зростання лінійних промірів тулуба та живої маси. Голштинізація супроводжується певною зміною екстер єрно-конституційного типу тварин щодо збільшення довгоногості, вузькотілості та формування молочного типу, характерного для тварин голштинської породи [200, 213].
Надійним методом непрямого відбору корів з метою підвищення молочної продуктивності є відбір за габаритними розмірами, збільшення яких супроводжується значним зростанням усіх показників молочної продуктивності та суттєвим покращенням морфо-функціональних властивостей вим я. За всіма “блоками” ознак найкраще відповідають параметрам бажаного типу крупні корови, найгірше – дрібні [202, 216].
Отже, піддослідні тварини всіх генотипів характеризуються добрим пропорційним розвитком тіла. Вони були гармонійно розвинені як за живою масою, так і за промірами статей тіла. Найбільшими показниками всіх досліджуваних промірів характеризувалися корови з умовною часткою спадковості голштинів 93,75–100 %. За цим показником вони вірогідно (Р 0,05–0,001) переважали ровесниць з часткою спадковості голштинів 50 %. Між первістками ІІІ і IV групи різниця за досліджуваними промірами була незначною.
Екстер єрно-конституційні особливості корів української чорно-рябої молочної породи певною мірою залежали від частки спадковості голштинської породи, лінійної належності та походженням за батьком. Частка впливу цих показників на досліджувані проміри статей тіла знаходилася відповідно в межах 0,78–11,08; 1,30–14,63 та 2,64–14,64 %. Із збільшенням спадковості голштинської породи у корів зростали індекси довгоногості, грудний, тазо-грудний та ММК, але зменшувалися індекси збитості та глибокогрудості.
Вплив бугаїв-плідників та лінійної належності на відтворну здатність тварин
Як вважають Е. Лебедько, Е. Торикова, Л. Никифоова [151], із збільшенням сервіс-періоду продуктивність первісток змінювалася нерівномірно. Найвищим надоєм характеризувалися корови, які запліднилися впродовж 101–120 днів після отелення. Вони випереджали за цим показником ровесниць з сервіс-періодом до 80 днів на 201–319 кг.
Плодючість є найбільш об єктивним критерієм рентабельності тваринництва, оскільки саме ця ознака визначає можливість кількісного і якісного росту всіх показників конкретної популяції [117].
На рівень відтворної здатності корів значно впливає частка спадковості поліпшуючої породи. Деякі вчені відмічають, що зі збільшенням частки спадковості голштинів репродуктивні якості корів покращуються. Зокрема, скорочується тривалість міжотельного і сервіс-періодів, збільшується коефіцієнт відтворної здатності, індекс плодючості, зменшується вік першого отелення [207, 281]. Проте більшістю дослідниками встановлена протилежна тенденція. Ряд авторів акцентує увагу на тому, що помісі мають менший вік першого отелення та більшу тривалість міжотельного і сервіс-періоду, які з віком покращуються [12, 59, 131, 248, 252, 277, 373].
Отже, нами встановлено, що показники відтворювальної здатності значно впливали на формування молочної продуктивності корів. Найвищими надоями та кількістю молочного жиру характеризувалися корови, вік першого осіменіння яких знаходився в межах 16,1–18,0, першого отелення – в межах – 26,1–28,0 місяців, тривалість сервіс-періоду – в межах 101–120 та міжотельного періоду – в межах 391–420 днів. Частка впливу віку першого осіменіння на молочну продуктивність корів залежно від показника і лактації знаходилася в межах 0,36–10,57, віку першого отелення – в межах 1,58–19,20, тривалості сервіс-періоду – в межах 1,83–23,92 та міжотельного періоду – в межах 0,97–13,38 %.
Результати досліджень даного підрозділу опубліковані в семи наукових працях [19, 20, 42, 308, 360, 362, 369].
Кров в організмі тварин відіграє важливу роль. Її склад відображає фізіологічний стан організму, а також зумовлює характер процесів, що відбуваються у ньому. Вона постачає клітини і тканини організму поживними речовинами і переносить від них продукти обміну до органів виділення, виконує захисну, гуморальну і терморегуляторну функції [112].
Продуктивність сільськогосподарських тварин пов язана з обмінними процесами, які проходять в їх організмі. На величину і швидкість обмінних процесів безпосередній вплив мають показники крові [154, 161, 311, 343].
Нашими дослідженнями встановлено, що морфологічні та біохімічні показники крові корів української чорно-рябої молочної породи знаходилися в межах фізіологічної норми (табл. 3.48). Таблиця 3.48
Із зростанням частки спадковості голштинської породи у тварин спостерігалася тенденція до підвищення у крові кількості еритроцитів, гемоглобіну та швидкості осідання еритроцитів. Так, у чистопородних голштинських корів кількість еритроцитів була найвищою і складала 6,20 1012/л. Тварини з часткою спадковості голштинів 75; 87,5 і 93,75 % поступалися за цим показником чистопородним ровесницям відповідно на 0,34 (Р 0,05); 0,18 і 0,26 1012/л. Вищими показниками кількості лейкоцитів крові характеризувалися корови з 87,5 % спадковості голштинської породи та чистопородні голштини. Однак, слід відзначити, що за цим показником різниця між тваринами всіх досліджуваних генотипів була невірогідною.
Незначною була різниця між тваринами різних груп і за вмістом у крові гемоглобіну. Цей показник, залежно від частки спадковості голштинів, у піддослідних тварин знаходився в межах 104,7 – 106,3 г/л. Найвища різниця за вмістом у крові гемоглобіну спостерігалася між коровами І і ІІІ групи і становила 5,17 г/л, на користь останніх.
Із зростанням у тварин частки спадковості голштинської породи спостерігалося поступове підвищення у крові швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ): із 1,22 мм/год у корів І групи до 1,28 мм/год у чистопородних голштинських ровесниць. Різниця між ними за цим показником становила 0,06 мм/год (Р 0,05).
Встановлена певна різниця між тваринами різних генотипів і за вмістом загального білка та білковими фракціями у сироватці крові (табл. 3.49). Таблиця 3.49
Загальний білок та його фракції у сироватці крові корів різних генотипів, M±m (n=6 кожного генотипу) Група корів та частка спадковості голштинів Загаль-ний білок, г/л Фракції білка, % А/Г альбу-міни (А) глобу-ліни (Г) в тому числі -глобу-ліни -глобу-ліни -глобу-ліни І – 75 % 70,60±0,45 40,17±0,46 59,83±0,46 18,45±0,41 12,95±0,29 28,43±0,97 0,672±0,013 ІІ – 87,5 % 71,15±0,70 40,33±0,24 59,67±0,24 18,18±0,29 12,83±0,34 28,65±0,44 0,676±0,007 ІІІ – 93,75 % 71,87±0,71 40,93±0,50 59,06±0,50 18,88±0,36 13,02±0,33 27,17±0,71 0,693±0,014 ІV – 100 % 72,88±0,83 40,12±0,59 59,88±0,59 18,93±0,44 13,43±0,46 27,52±1,18 0,670±0,016 Із підвищенням частки спадковості голштинів вміст загального білка у сироватці крові корів дещо зростав. Так, у чистопородних тварин порівняно з ровесницями з часткою спадковості голштинів 75 % цей показник збільшився на 2,28 г/л (Р 0,05). Між коровами інших генотипів за зазначеним показником також була встановлена різниця, проте вона була незначною і невірогідною. За співвідношенням альбумінів і глобулінів у сироватці крові суттєвих відмінностей між коровами різних груп не виявлено. У тварин різних генотипів ці показники знаходилася в межах 40,12 – 40,93 і 59,06 – 59,88 % відповідно. Співвідношення альбумів до глобулінів (А/Г) у корів різних груп коливалися від 0,670 до 0,693 та дещо вищим було у тварин ІІІ групи.
Між тваринами різних генотипів не встановлено значних відмінностей за фракціями глобулінів, співвідношення яких знаходились в таких межах: -глобуліни – 18,18 – 18,93, -глобуліни – 12,83 –13,43 та -глобуліни – 27,17 – 28,65 %. Тварини ІІІ і ІV групи мали дещо вищий вміст - і -глобулінів та нижий – -глобулінів.
Продуктивність тварин тісно пов язана з інтер єрними показниками. Нашими дослідженнями встановлено, що між окремими показниками крові та надоєм корів в основному існує позитивний зв язок (табл. 3.50). Так, коефіцієнт кореляції між морфологічними і біохімічними показниками крові та надоєм знаходився в таких межах: у тварин І групи – від -0,266 до 0,446; ІІ – від -0,650 до 0,549; ІІІ – від -0,207 до 0,487; ІV – від -0,474 до 0,549. Слід відзначати, що дещо вищий зв язок більшості морфологічних і біохімічних показників із надоєм спостерігався у корів ІІ – ІV груп порівняно з ровесницями І групи.
Т. К. Тезиев, А. Р. Демурова [295] зазначають, що вміст загального білка в сироватці крові: у чистопородних чорно-рябих тварин становив 79,0±0,8, у 1/2-кровних за голштином – 83,0±0,9, у 3/4 – 83,7±0,6, у 7/8-кровних – 84,0±0,5 г/л. Авторами виявлено достовірно високий вміст загального білка в сироватці крові у корів голштинізованих порід. Крім цього вони відзначають, що із збільшенням частки кровності за голштинською породою спостерігалася тенденція до збільшення вмісту загального білка у сироватці крові.