Содержание к диссертации
Введение
Розділ 1. Управління процесом формування врожайності стевії медової (огляд літератури) 12
1.1. Походження, морфологія і біологічні особливості стевії медової 12
1.2. Біотехнологія вирощування стевії медової 22
1.3. Вплив елементів технології вирощування на врожайність і якість стевії медової 27
1.4. Краплинне зрошення стевії медової 36
1.5. Технології післязбиральної переробки стевії медової 53
Розділ 2. Програма, методика та умови проведення досліджень 65
2.1. Програма та методика 65
2.2. Ґрунтово-кліматичні умови 75
2.3. Особливості погодних умов за роки досліджень 77
2.4. Агротехніка на дослідних ділянках 85
Розділ 3. Біологічні особливості та морфологічні ознаки стевії медової (Stevia reabodiana Bertoni) 88
3.1. Сортові ознаки за відмінністю, однорідністю й стабільністю 88
3.2. Відбір та створення перспективних біотипів стевії медової для вирощування на Півдні України 95
Розділ 4. Методи створення і впровадження високопродуктивних сортів і гібридів стевії медової 111
4.1. Добір гібридів за вмістом дитерпенових глікозидів 111
4.2. Продуктивність номерів, сортів та гібридів 135
Розділ 5. Методи розмноження та продуктивність стевії медової 145
5.1. Вегетативне розмноження стевії 145
5.1.1. Розмноження стевії методом культури тканин 145
5.1.2. Метод зелених живців 151
5.1.3. Розмноження стевії медової насінням 164
5.1.4. Стимуляція насіння стевії 165
Розділ 6. Агроекологічні причини різноякісності агрофітоценозів стевії 190
6.1. Вплив метеорологічних умов регіонів України на ріст, розвиток і продуктивність стевії 190
6.2. Екологічна стабільність і пластичність сортів стевії медової 198
Розділ 7. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність стевії 208
7.1. Система удобрення стевії 208
7.2. Вплив строків і способів посадки розсади на ріст, розвиток і продуктивність стевії 223
Розділ 8. Регулювання водного режиму стевії медової в регіонах недостатнього зволоження 242
8.1. Краплинне зрошення 245
8.2. Фертигація стевії медової 261
Розділ 9. Технології переробки і використання стевії медової 274
9.1. Технологія післязбиральної переробки стевії 274
9.2. Способи використання стевії медової 276
9.3. Впровадження науково-дослідних розробок та виготовлення дієтичних продуктів харчування зі стевії 286
9.3.1. Патенти, технічні умови 286
9.3.2. Стандарти 292
Розділ 10. Економічна і енергетична ефективність технології вирощування стевії медової 295
10.1. Стан питання 295
10.2. Економічна ефективність досліджуваних технологій 296
10.3. Енергетична оцінка ефективності вирощування стевії 303
10.4. Впровадження і економічна ефективність 307
Висновки 316
Рекомендації виробництву 322
Список використаних джерел 323
Додатки 350
- Біотехнологія вирощування стевії медової
- Продуктивність номерів, сортів та гібридів
- Вплив строків і способів посадки розсади на ріст, розвиток і продуктивність стевії
- Впровадження і економічна ефективність
Біотехнологія вирощування стевії медової
Більшість сортів і гібридів стевії медової отримано за біотехнологічними методами, а саме: шляхом створення поліплоїдів, гаплоїдів, клонів, виділення протопластів. Останні широко використовується в дослідженнях клітин та генній інженерії. Життєздатні протопласти отримують, зокрема, в результаті обробки клітин спеціальними ферментами, які руйнують оболонку клітини [32].
Це дозволяє за допомогою хімічних і механічних методів виділяти і досліджувати структурні компоненти і навіть окремі молекули, вносити зміни в генетичну структуру тощо. Протопласти можуть регенерувати клітинну оболонку, що використовується, зокрема, для отримання повноцінних генетично змінених клітин [32, 61].
Після злиття (соматичної гібридизації) протопласти утворюють новий живий організм – регенерант. Таким шляхом можуть бути отримані соматичні гібриди рослин [32, 56].
Перед введенням матеріалу у штучні умови та подальшого його вивчення було проведено цитологічні дослідження розвитку культури та вивчено і встановлено процеси мітозу й мейозу [29, 34, 56].
За допомогою культури in vitro можна отримати велику різноманітність рослин, що різняться як за морфологічними, так і господарсько-цінними ознаками. Один клон поєднує оптимальний набір цінних ознак, які зберігаються в умовах вегетативного розмноження. В Російській федерації шляхом використання клонального мікророзмноження створено новий сорт стевії "Дульсінея" [210, 211].
В Україні вивчені особливості вегетативного розмноження стевії шляхом клонального мікророзмноження з використанням насіння й інших експлантів стевії, які стерилізували речовинами, що містіть хлор, за різних експозицій і використання модифікованого живильного середовища Гамборга і Евелега [89, 209]. Для вкорінення мікропагонів в культурі in vitro використовували живильне середовище з половинним вмістом макро й мікроелементів [31, 239]. Культивований генетичний матеріал стевії медової в умовах в культурі in vitro і температури +6 С можна утримувати без оновлення до п яти місяців [162].
З використанням поліплоїдизації та розробки методики отримані триплоїдні і тетраплоїдні рослини. Поліплоїдія (за давньогрецькою – багато чисельний, – спроба, – вид) є мутація геному, за якої у клітинах тваринних і рослинних організмів відбувається кратне збільшення кількості хромосом. Явище виникає внаслідок поділу хромосом без поділу клітини; злиття соматичних клітин або їхніх ядер; утворення гамет чи спор з не редукованим числом хромосом внаслідок аномалії мейозу. Це спричинюється впливом на клітину, що ділиться, високої або низької температури, іонізуючого випромінювання, хімічних речовин, що перешкоджають правильному розходженню хромосом тощо. До таких речовин належать алкалоїд рослинного походження колхіцин, аценафтен, закис азоту та ін. Поліплоїдія в природі виникає спонтанно і може бути спричинена штучно [125]. Оптимальною є концентрацією колхіцину для переходу стевії на більш високий рівень плоїдності, щоб отримувати цінні генотипи, є 0,005% з експозицією 48 годин [32, 218]. У результаті досліджень науковців Інституту цукрових буряків вперше розроблено:
– схему органогенезу стевії в умовах помірного клімату; – метод переводу рослин на більш високий рівень плоїдності шляхом колхіцинування in vitro, що дозволив отримати триплоїдні і тетраплоїдні форми стевії; – умови тривалого зберігання стевії медової в культурі in vitro, що дозволили зберігати безпересадочні рослини в протягом 240 днів;
– статистичний метод відбору кращих колекційних зразків стевії для різних кліматичних зон [218, 221, 241]. Важливе значення для селекційного процесу мають різні форми стевії [218]. Вченими встановлено, що у вегетаційних дослідах триплоїди перевершували диплоїдну і тетраплоїдну форми за динамікою росту й розвитку, кількістю та площею листків. Маса сухої речовини триплоїду на останніх етапах росту й розвитку була більшою, ніж у диплоїдів на 69,2%, і на 50,3%, ніж у тетраплоїдів. Маса сухої речовини надземної частини рослин на останніх етапах росту й розвитку у диплоїдної, триплоїдного і тетраплоїдної форм становила відповідно 2,24, 2,74 і 2,02 г, а сухих коренів – відповідно 1,14, 1,40 і 0,96 г. Це свідчить про те, що в ході генетичних перетворень рослин стевії, можна отримання форми, які відрізняються цінними ознаками і інтенсивністю репродукційних процесів [41].
Встановлені невідомі раніше дані про зміст амінокислот у вегетативних органах стевії залежно від плоїдності. Так, сорт Рамонська ласуня відрізняється високим вмістом гліцину у верхніх листках і відносно невисокою концентрацією серину, тоді як у дикої форми була зворотна залежність. Співвідношення вільних амінокислот у листках стевії під час окультурення позитивно змінюється [24].
Важливою особливістю стевії медової є висока антиоксидантна активність отриманих з неї препаратів, що надає перспективу до використання стевіозида у вигляді біологічно активних добавок у харчових продуктах для профілактичного призначення. Виявлено незначні відмінності у вмісті хлорогенової кислоти у рослин різної плоїдності та відмічено більший її вміст у тетраплоїдних порівняно з диплоїдними формами [19, 264].
Культивування недозрілих зародків у культурі in vitro стевії забезпечує отримання цінних матеріалів від введення вихідного матеріалу до укорінення пагонів [273]. В зарубіжних країнах та Інституті цукрових буряків був розроблено метод одержання сомаклональних варіантів стевії та відпрацьована методика з отримання калюсогенезу [275]. Значним досягненням науковців було отримання мутантних форм стевії, використовуючи ізольовані меристеми та метод протопластів [76, 276]. Незалежно від методу отримання матеріалу стевію вирощують двома способами: вегетативним та насінням. За умов розмноження стевії медової насінням в перший рік росту й розвитку рослини встигають пройти наступні вікові періоди: проростків, ювенільний та іматурний, віргінільний і частково (до 30% особин) молоде генеративне; інші особини проходять останній період у другій і наступні роки. Вирощування розсади стевії медової з насіння перед висівом передбачає замочування його протягом 60–90 хв. у теплій воді з температурою 50...60С [102-105].
Ґрунт для висівання насіння має бути легкого механічного складу, родючий. Не можна використовувати глинисті або сильно ущільнені водою чи важкі за гранулометричним складом ґрунти. Як субстрат для висівання використовують суміші піску й перліту (2:1), піску й дернової землі (1:2), піску й перегною (2:1). Ґрунт перед висіванням бажано продезінфікувати. Товща шару ґрунту (суміші) у ємностях не може бути більшою за 10см. За потреби в ґрунту вносять комплексні мінеральні добрива – N5P5K5 /м2 [40].
Як на неудобрених, так і удобрених фонах чорноземів вилугуваних можна отримати екологічно чисту продукцію стевії, в якій відсутні або виявляються в допустимих межах важкі метали, нітрати, радіонукліди, пестициди [115].
Висівання насіння проводять за 55-65 днів до висаджування розсади у відкритий ґрунт – у кінці березня або на початку квітня. Норма висіву становить 75-100 насінин/м2. Перед цим насіння змішують із сухим піском або просівають через сито з діаметром отворів 2 мм і висівають на поверхню ідеально вирівняного ґрунту. Засіяну ділянку поливають і накривають поліетиленовою плівкою або іншим покривним матеріалом), щоб запобігти висиханню субстрату [35]. Вологість ґрунту (суміші) підтримують у межах не нижче 85-90% повної польової вологоємності (ППВ), тому зволожують його щодня. Проростки захищають від прямих сонячних променів. Щоб зменшити травмування, розсаду бажано відразу вирощувати в окремих горщечках або касетах і не пікірувати [82].
Проростання насіння прискорюють світлом, тому його покривають дуже тонким (0,5-1,0 мм) шаром ґрунту (золи, перліту). Поливають із дуже дрібного розпилювача під низьким тиском. Ідеальним варіантом є висів насіння в теплицях. Залежно від температури, освітлення, вологості повітря й ґрунту насіння починає проростати на 3–15 день. Температура при цьому має бути на рівні 20...25С, вологість ґрунту впродовж усього періоду росту й розвитку треба підтримувати на рівні 80–85% (ППВ). З появою сходів тіньове покриття забирають. Для вирощування розсади з насіння оптимальними умовами є: освітленість 14 кЛк (кілолюксів), температура в межах не нижче за 15С і не вище за 35ОС [90].
В умовах закритого ґрунту подовження вегетаційного періоду до 5 місяців сприяє переходу рослин у генеративний період, активному цвітіння і плодоношення. На основі цих досліджень розроблена методика вирощування насіннєвих рослин і одержання насіння, що мають високу лабораторну схожість на рівні 62-95%. Основним чинником, сприяючим оптимальному вегетативного росту й цвітіння є тривалість дня до 12 годин [119].
Продуктивність номерів, сортів та гібридів
На сьогоднішній день в Україні є п ять сортів стевії, які створено в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. Це сорти Берегиня (авторське свідоцтво № 1232 від 1999 р.), Славутич (авторське свідоцтво № 1233 від 1999 р.), Галина (авторське свідоцтво № 170873 від 2017 р.), Марина (авторське свідоцтво № 170874 від 2017 р.), Катерина (авторське свідоцтво № 170875 від 2017 р.).
Екологічні випробування номерів, сортів та гібридів стевії проводяться у різних кліматичних зонах: у Центральному Лісостепу України, в Закарпатті, Степу і в Криму. Вміст дитерпенових глікозидів залежав насамперед від різних номерів і сортів стевії. Так, у 2005 році найбільша сума стевіозиду і ребаудиозиду було у сорту Берегиня – 15,4 % та в тетраплоїда (N5) – 15,5 %; найменша – у тетраплоїда (N7) – 9,2 % та в гібрида (N16) – 9,5 % (табл. 4.12).
Для проведення польових селекційних випробувань щорічно вирощується розсада кращих номерів стевії в культурі in vitro та методом зеленого живцювання з наступним дорощуванням її на стелажах у пристосованих для цього приміщеннях.
Всі номери випробовуються порівняно з контролем St 2n інтродукованим в Інституті цукрових буряків з 1985 р., а також із сортами "Берегиня" і "Славутич". Крім диплоїдних номерів щорічно випробовували тетраплоїдні та гібридні номери, а також кілька генотипів, отриманих з рослин in vitro, що піддавалися дії космічних факторів - "космічні" номери.
Розсаду висаджували у відкритий ґрунт, коли минала загроза заморозків – в кінці травня або на початку червня за схемою 20 х 50 см або 20 х 45 см у чотирьох повтореннях.
У дослідах проводили фенологічні спостереження за фазами росту й розвитку, біометричні обстеження, обліки маси сирої рослини, урожайність сирих та сухих листків, вміст в листках сухої речовини, накопичення дитерпенових глікозидів, їх якісний склад, обліковували стійкість рослин до захворювань.
Окремі роки, особливо 2005 рік, не були сприятливими для росту й розвитку стевії. Холодне та дощове літо не сприяло нормальному росту й розвитку рослин, тому висота рослині їх продуктивність були невисокими. Висота рослин у Київській області становила 45-60 см, у Закарпатті – 60-65 см. У 2004 р. висота окремих гібридів досягала 73 см. Високими темпами росту виділялися "космічні" і тетраплоїдні номери, а також сорт "Славутич", окремі гібриди. У 2006 році висота рослин у Київській області була дещо більшою, ніж у минулі роки, а на ділянках ІБКіЦБ НААН (Київ) – досягала 78,0 см.
Накопичення в листках абсолютно сухої речовини залежить від активності фотосинтезу та збалансованості біохімічних процесів. Вміст абсолютно сухої речовини коливався від 19,5 до 30,4 %; найбільшим вмістом сухої речовини відзначилися гібриди та "космічний" номер – відповідно 30,1 та 30,4 % (на контролі St 2n - 24,3 %). У тетраплоїдів вміст сухої речовини коливався від 24,2 до 26,9 % (табл. 4.13).
У 2006 р. коливання за показниками вмісту абсолютно сухої речовини становили від 22,9 до 28,3%. Під час збирання врожаю серед досліджуваних номерів виявилися значні різниці врожайності сирих і сухих листків (табл. 4.13). Найвища маса сирої рослини, сирих і сухих листків були у сорту "Берегиня", тетраплоїдних та гібридних номерів, а також "космічного" номера. Маса сухих листків у окремих тетраплоїдних номерів та двох гібридів більше, ніж у 1,5 рази перевищувала контроль, а "космічний" номер 13 - майже у два рази перевищував контроль.
За вмістом глікозидів номери й сортів стевії мали такі відміни: відносно високий вміст був у 2009 році – сума їх коливалась від 9,2 до 15,5 %; у п яти тетраплоїдних номерів із дев яти сума глікозидів становила від 13,6 до 15,5 % (на контролі 2n - 12,5 %), а вміст ребаудиозиду в них перевищував вміст стевіозиду і коливався від 7,5 до 10,0 %.
Сорт "Берегиня" також відзначився високими показниками: сума глікозидів становила 15,4 %, а вміст ребаудиозиду досягав 8,2 %. У одного із тетраплоїдних номерів 05 (рис. 4.5) кількість ребаудиозиду майже у два рази перевищувала кількість стевіозиду і досягала 10,0 %. У "Космічних" номерів сума глікозидів коливалась від 9,6 до 13,0 %, у гібридів - від 9,5 до 13,0 %, а вміст ребаудиозиду не перевищував вмісту стевіозиду (рис. 4.6). У диплоїдних номерів сума глікозидів коливалась від 11,2 до 14,5 %. У одного із диплоїдних номерів вміст ребаудиозиду дещо перевищував вміст стевіозиду і становив 7,3 %, а сума глікозидів досягала 14,5 % (табл. 4.13).
В Центральному Лісостепу більш сприятливим для росту й розвитку стевії був 2009 рік. У Київській області в тому році маса однієї рослини стевії не перевищувала 117 г, а маса сирих листків однієї рослини – від 19,1 до 68,6 г (табл. 4.16).
Середня маса однієї рослини окремих номерів у Київській області досягала 393 г, найменша маса однієї рослини коливалась від 83,4 до 200 г. Врожайність сухих листків номерів і сортів стевії коливалась від 1,2 до 4,4 т/га; у тетраплоїдних номерів – від 1,9 до 3,2 т/га, у гібридів – від 1,2 до 3,5 т/га, одного із "космічних" номерів - 4,4 т/га, а контрольного варіанта 2n - 16 т/га, сорту "Берегиня" - 2,7 т/га, "Славутич" - 3,2 т/га (табл. 4.17).
За більшістю досліджених показників чотири тетраплоїдні, три гібридні номери та один диплоїдний "космічний" номер ряд заслуговують подальшої уваги і продовження з ними селекційної роботи. Вони значно перевищують контроль за врожайністю сирих і сухих листків, вмістом дитерпенових глікозидів і стійкістю до захворювань.
Вплив строків і способів посадки розсади на ріст, розвиток і продуктивність стевії
Розширення в найближчому майбутньому площ під стевією вимагає глибокого вивчення особливостей технології вирощування за ґрунтово-кліматичними регіонами України. Це стосується терміну посадки, ширини міжрядь і виду стевії.
Для оптимального росту й розвитку ростин стевії середньодобова температура повітря повинна бути не нижче 13-14С, тому що нижчі температури призупиняють ріст, сповільнюють хід фізіологічних процесів, викликають депресію у рослин. На приживаність рослин впливає температура ґрунту на глибині 10 см вона має бути не нижче 14-15С [11, 14].
Враховуючі, що в регіоні квітень є найбільш сприятливим місяцем для вкорінення живців, для вкорінення та дорощування розсади цьому періоду має передувати до 30 днів.
Не менш важливим питанням технології вирощування стевії є визначення оптимальної площі живлення рослин з урахуванням ширина міжрядь і відстані між рослинами в ряду. За даними [12, 14, 15], оптимальною відстанню між рослинами в ряду є 20 см, хоча забезпечити велику щільність рослин в ряду технічно складно, особливо за умов використання розсади в торф яних горщиках.
Суміда, Шок, Молеро за оптимум густоти стояння стевії вважають 80-120 тис. рослин на гектар, саме з цих позицій формується розміщення розсади у рядку [12, 15]. Труднощі складають також питання відсутності спеціальних машин для садіння й знарядь для догляду за рослинами під час вегетації.
Оптимальна густота стояння рослин в полі є однією із важливих умов вирощування високих врожаїв. Ця проблема знайшла відгук у багатьох зарубіжних вчених. Так, Sakaguchi, вивчаючи густоту насадження стевії в межах від 80 до 400 тис/га, довів, що найбільш ефективним є розміщення на 1 гектарі 100 тисяч рослин. У Парагваї кращим варіантом виявився 45 тис/га, а в Каліфорнії (США) – не більше 200 тис/га. Але рекомендації цих авторів стосуються досліджень з вирощування стевії як багаторічної культури.
Густота стояння рослин стевії в західному Лісостепу України у початкові фази росту й розвитку рослин за біометричними вимірами не виявили ніякої різниці щодо висоти рослин, числа міжвузлів і кількості стебел. Але через деякий час ця різниця починає проявлятися. Так, при густоті стояння 120 тис.шт./га рослини були нижчі на 10-12%, ніж при густоті 80 тис/га, а число міжвузлів – дещо більшим, що забезпечувало кращу облистяність рослин. варіанти з різною густотою стояння рослин відрізнялися за урожаєм сирої і сухої маси листків. У варіантах з меншою густотою маса однієї рослини збільшувалась: при 80 тис. шт./га вона становила відповідно 168 і 60 г; при 100 тис. шт. /га – 160 і 55 г; при 120 тис.шт./га – 149 і 50 г. Встановлено також різницю в процентному співвідношенні сухої маси листків і стебел. Із збільшенням густоті стояння співвідношення між листками й стеблами зростало з 54 до 58%, із зменшенням – знижувалося відповідно до 46-48%.
У дослідах лабораторії технології вирощування стевії вивчали густоту посадки розсади залежно від відстані між рослинами в рядку за схемами: 45х20 см, 45х30 см, 45х40см.
Дослідження показали, що за розрідженої посадки (збільшенні площі живлення рослини), середня маса однієї рослини збільшується, а урожай всієї надземної маси й листків – зменшується.
В результаті проведених досліджень встановлено, що при вирощуванні стевії в умовах Лісостепу України доцільно висаджувати стевію за схемою 45х20 см, де 45 см ширина міжрядь, а 20 см – відстань між рослинами в рядку. Така схема посадки забезпечує густоту стояння 111 тис. штук рослин на гектар і дозволяє найбільш повно використати можливості родючості ґрунту з урахуванням біологічного потенціалу стевії. За такої густоти одержано максимальний урожай загальної маси рослин, сирих листків, загальної сухої маси і окремо сухих листків. Підвищення густоти стояння за рахунок зменшення ширини міжрядь з 60 до 45 см позитивно впливає на підвищення врожаю зеленої маси з одиниці площі. Урожай сухих листків при цьому становить в середньому 2,4 т/га, що на 15-20% вище, порівняно з урожаєм, отриманим при міжрядді 60 см.
Звідси у трифакторному досліді була використана наступна схема досліду:
Фактор А. Строк садіння.
1. II декада травня.
2. III декада травня.
3. I декада червня.
Фактор Б. Густота рослин, тис. га ( .
1. 83,3 (0,6 0,2 м).
2. 111 (0,45 0,2 м).
Фактор В. Спосіб посадки розсади.
1. Розсадою контроль.
2. У торф яних горщиках.
3. У паперових касетах.
) З міжряддями 45 см на ділянці висаджувалося 248 рослин, а 60 см - 186 рослин.
Елементарна площа облікової ділянки 21,6 м2 (довжина 6 м, ширина 3,6 м). Повторність досліду чотириразова.
Технологія вирощування стевії в досліді була загальноприйнятою для Лісостепу. Використання міжрядь шириною 45 і 60 см дозволяло використовувати наявні в господарствах машини для садіння і знаряддя з уходу за рослинами.
Як за вегетативного, так і насіннєвого розмноженні рослини стевії висаджуються в поле у вигляді розсади, яка вирощувалася до певних стандартів. Для вивчення впливу на ріст, розвиток і продуктивність рослин стевії способу формування розсади за контроль використовували безпосередньо з ящиків, в яких вона укорінювалася після живцювання; перевага його у відносно малій трудомісткості, хорошій транспортабельності; недоліки - ушкодження кореневої системи при пересадці, зниження приживаності.
Другий спосіб – вирощування розсади в торф яних горщиках. Його перевага в хорошій приживаності, високій адаптації до несприятливих зовнішніх умов; недоліки – певне подорожчання і збільшення трудомісткості, що пов язана як з пересадкою в горщики, так із транспортуванням у поле.
Третій спосіб підготовки розсади – використання паперових касет. Його перевага у меншому ушкодженні кореневої системи при пересадці, відносній дешевизні вирощування й транспортування; недолік – відсутність вітчизняного виробництва таких касет.
Термін посадки та спосіб формування розсади певним чином впливали на приживаність рослин та кінцеву густоту (табл. 7.8). Термін посадки розсади істотно вплинув на приживаність і густоту рослин перед збиранням. Порівняно з контролем – посадка розсади у другій декаді травня – у варіантах більш пізніх строків (ІІІ декада травня і І декада червня) приживаність покращувалася, а густота рослин на час збирання теж була вищою. Зниження густоти стояння рослин у варіанті раннього строку посадки пов язано з несприятливими погодними умовами, що складалися в травні для приживаності розсади, а також поширенням хвороб цього терміну посадки.
За способами формування розсади посадки приживаність і густота рослин перед збиранням змінювалися таким чином. Найбільша загибель рослин за всіма термінами посадки була у варіанті посадки розсади безпосередньо в ґрунт, оскільки при цьому травмувалася коренева система і були гірші умови для приживаності. Найбільш висока густота стояння на час збирання була у варіантах, де розсаду висаджували в торф яних горщиках і паперових касетах, які при посадці захищали кореневу систему розсади від травмування і сприяли кращому адаптуванню рослин до польових умов. Певний вплив на густоту стояння рослин мала й площа живлення. У варіантах з міжряддями 45 см відсоток рослин, що збереглися на час збирання, був вищий, ніж з міжряддями 60 см, хоча різниці між варіантами були не великими.
Впровадження і економічна ефективність
Упродовж 2010-2016 рр. рекомендовані нами прийоми були впроваджені в господарствах Степу (АР Крим, Херсонська обл.) і Центрального Лісостепу України (Київська обл.). При цьому враховували врожайність сирої маси, економічні показники: собівартість одиниці продукції, реалізаційну цінц, річний економічний ефект.
Економічну ефективність визначали відповідно до «Методики определения экономыческой эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений» [136а].
Річний економічний ефект розраховували за формулою:
Реф = [(ЦРН – СН) ВН – (ЦРб – Сб) Вб] П
де Реф – річний економічний ефект, тис.грн;
ЦРН – ціна реалізації: н (нова), б (базова);
С – собівартість: н (нова), б (базова);
В – врожайність: н (нова), б (базова);
П – площа, га
Упродовж 2012-2014 рр. у Херсонській області впроваджували технологію розмноження стевії з підготовкою посадкового матеріалу за методом живців, контролем було підготовка посадкового матеріалу за методом in vitro (табл. 10.5).
В результаті впровадження цієї технології врожайність зеленого листя збільшилась з 12,0 т/га за базової технології до 15,3 т/га – за ресурсозберігаючої, собівартість 1 т зеленого листя зменшилась відповідно з 8812,2 до 8263,7 грн.
У цілому річний економічний ефект становив:
Реф = [(12000 – 8263,7) 15,3 – (12000 – 8812,2) 12,0] 2 = 37823,6 грн
Упродовж 2000-2010 рр. в АР Крим (Бахчисарайський район) впроваджували ресурсозберігаючу технологію розмноження стевії насінням, контролем було підготовка посадкового матеріалу методом черенкування (табл. 10.6).
В результаті впровадження цієї технології врожайність зеленого листя збільшилась з 15,3 т/га за базової технології до 20,5 т/га – за ресурсозберігаючої, собівартість 1 т зеленого листя зменшилась відповідно з 8264,0 до 7685,0 грн.
За реалізаційної ціни 1 т зеленої маси 11500 грн річний економічний ефект становив:
Реф = [(11500 – 7685) 20,5 – (11500 – 8264) 15,3] 10 = 286967 грн
Упродовж 2011-2012 рр. в АР Крим (Красногвардійський район) впроваджували удосконалену технологію вирощування стевії, яка включала краплинне зрошення, контролем була технологія без краплинного зрошення (табл. 10.7).
В результаті впровадження цієї технології врожайність сухої листкової маси збільшилась з 1,0 т/га за базової до 2,52 т/га за удосконаленої, собівартість 1 т сухої листкової маси зменшилась відповідно з 8265,6 до 7980,3 грн.
За реалізаційної ціни 1 т сухої листкової маси 24000 грн річний економічний ефект становив:
Реф = [(24000 – 7980,3) 2,52 – (24000 – 8265,6) 1,0] 2 = 44270,5 грн
Упродовж 2012-2013 рр. в АР Крим (Красногвардійський район) впроваджували удосконалену технологію вирощування стевії, яка включала фертигацію + позакореневе підживлення під час краплинного зрошення, контролем була технологія тільки краплинного зрошення (табл. 10.8).
В результаті впровадження цієї технології врожайність сухої листкової маси збільшилась на 1,33 т/га, собівартість 1 т зменшилась на 3,14 %.
За реалізаційної ціни 1 т сухої листкової маси 28000 грн річний економічний ефект становив:
Реф = [(28000 – 8007,5) 3,66 – (28000 – 8266,3) 1,0] 2,33 = 54386 грн
Упродовж 2015-2016 рр. у Центральному Лісостепу (Київська обл.) впроваджували ресурсозберігаючу технологію розмноження стевії – сівба стимульованим насінням, контролем була технологія – посадка розсадою (табл. 10.9).
В результаті впровадження цієї технології врожайність зеленої маси збільшилась на 3,6 т/га, а собівартість зменшилась на 10,8 %.
За реалізаційної ціни 1 т зеленої маси 16000 грн річний економічний ефект становив:
Реф = [(16000 – 7373,3) 21,4 – (16000 – 8263,5) 17,8] 1 = 46901,68 грн
За отриманими результатами розроблені:
а) Технологічні карти вирощування розсади стевії із живців (Додаток Д 2)
б) Технологічні карти вегетативного виробництва стевії (методом зеленого живцювання, методом in vitro) (Додаток Д 1)
в) Технологічні карти виробництва стевії (Додаток Д 3)
На основі технологічних карт зроблено розподіл витрат на виробництво стевії: вегетативним способом (Додаток Д 4).